Корольов Сергій Павлович

Для закінчення шкільної освіти 1922 року юний Сергій Корольов екстерном вступив до передвипускного класу Першої одеської будпрофшколи. Одночасно з цим він стає членом щойно організованого Товариства авіації і повітроплавання України та Криму (ТАПУК).

Після закінчення будпрофшколи, у 1924 році Сергій Корольов став студентом механічного факультету  Київського політехнічного інституту  , що привабив його насамперед славетним професорсько-викладацьким складом й наявністю планерного гуртка.

Наприкінці літа 1926 року ректор КПІ Бобров визнав, що його спроби відкрити при механічному факультеті авіаційне відділення виявились марними. Він порадив охочим отримати цю спеціальність перевестися до Москви — у Вище технічне училище (МВТУ) або Військово-повітряну академію. Сергій Корольов вибрав аеромеханічний факультет МВТУ, спеціальність — літакобудування.

Свій перший планер К-5 Корольов сконструював у 17 років, під впливом Перших Всесоюзних планерних випробувань, які відбулись 1923 року в Криму, поблизу селища Коктебель. У липні 1924 року президія одеського відділення Товариства авіації і повітроплавання визнала проєкт безмоторного літака К-5 вартим утілення й надіслала його до Центральної спортивної секції в Харкові, на той час столиці України.

Восени 1929 р. на VI всесоюзних планерних змаганнях у Криму вперше було заявлено та продемонстровано планер конструкції двох Сергіїв, Корольова й Іллюшина, названий ними на честь місця проведення польотів «Коктебель». Випробував планер К.Арцеулов. 15 жовтня підніме «Коктебель» у небо й сам Корольов.

Після закінчення МВТУ Корольов працює над проєктами гвинтових, а згодом реактивних літаків.

Також в цей період під його керівництвом було створено й випробувано перші радянські ракети на гібридному (в серпні) й рідинному (в жовтні  1933  року) пальному.

З 1933 року Сергій Павлович очолив провідний відділ крилатих ракет, а в  1937  став начальником групи ракетних апаратів у Реактивному науково-дослідному інституті, де було розпочато розробку реактивної системи залпового вогню - відомої згодом як "Катюша".

27 червня 1938 року Корольова заарештували, звинувативши у членстві в троцькістській змові та шкідництві у промисловості. Він, звісно, спростовував це. На допитах чекісти зламали йому щелепу. І вирок був: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав в місті Колима.

Корольов звертається особисто до Сталіна з проханням переглянути його справу. 2 березня 1940 року Сергія Павловича етапують до Москви й запроторюють до в'язниці.

13 липня Корольов удруге звертається до Сталіна і пише:

Метою і мрією мого життя було створення вперше в СРСР такої потужної зброї, як реактивні літаки. Я можу довести мою невинність і хочу працювати далі над ракетними літаками для оборони СРСР

Його рішучість і наполегливість перемогли. У вересні 1940 року так звані запобіжні заходи покарання замінили відбуванням терміну в ЦКБ-29, яким керував «зек»  Туполєв .

У вересні 1945-го Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки . Комісія встановлює, що німецькі ракетні полігони розбомблено, всю документацію (десятки вагонів), обладнання, конструкторів та інженерів на чолі Вернером Фон Брауном вивезено до CША. Це дало серйозний поштовх для розвитку американської ракетної техніки.

У 1946 Корольова призначають головним конструктором балістичних ракет. Під його керівництвом послідовно створюються перші у Радянському Союзі балістичні ракети: Р-1 — копія німецької А-4/Фау-2, створена на її основі вдосконалена Р-2, оперативно-тактична Р-11 та її модифікація для підводних човнів Р-11ФМ, ракета середньої дальності Р-5, модифікація якої Р-5М стала першою в світі ракетою-носієм ядерного боєзаряду.

Від серпня 1956 року Сергій Корольов — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру ОКБ-1, він контролював діяльність багатьох науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро. Весь цей час він все ще формально був «ворогом народу». Реабілітували його лише 18 квітня 1957-го, за пів року до запуску ним першого у світі штучного супутника Землі.

Найважливішим конструкторським досягненням Корольова була перша у світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7. Її перший вдалий запуск відбувся 27 серпня 1957 року.

Р-7 стала основою для створення цілої родини ракет-носіїв, що забезпечили низку фундаментальних досягнень у галузі безпілотної та пілотованої космонавтики.

За менше ніж 10 років освоєння космічного простору Сергій Корольов здійснив стільки досягнень, що його рекорд ще й досі не побитий:

Під керівництвом головного конструктора Корольова створено перші космічні апарати, а також проєкт космічного корабля «Союз». Після старту другого супутника Сергій Павлович сказав:

Те, що ми вийшли в космос – не заслуга радянських чиновників. Це заслуга відданих ракетній ідеї фанатиків, які мріяли про космос. І домоглися свого!

Для практичного підтвердження вчений продовжував розробляти принципово нові конструкції космічних кораблів.

За офіційною версією, Корольов помер 14 січня 1966 від гострої серцевої недостатності під час операції на кишківнику. Офіційний медичний висновок було опубліковано 16 січня у газеті "Правда".

Офіційна версія замовчує певні деталі, що, власне, і стали причинами смерті. Під час одного із допитів слідчий  НКВС  вдарив Корольова графином у обличчя, що призвело до масштабного перелому щелепи. У таборах кістки зрослися неправильно, через що щелепи Корольова більше не могли повністю відкриватися. Через це під час операції Корольова не змогли екстрено  інтубувати  — тобто ввести у його трахею трубку для штучного дихання і підтримання рівня кисню в крові. Найімовірніше, саме це і призвело до наростання серцевої недостатності і подальшої смерті.

Прах видатного конструктора поховано у Москві, у  Кремлівській стіні .

1) У 1967 році засновано наукову нагороду за видатні роботи в галузі ракето-космічної техніки -  Золоту медаль ім. Корольова. 

2) 1987 року — створено  Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова .

3) Ім'я Корольова присвоєно одному з районів Житомира — Корольовський район.

4) На честь Корольова названо багато вулиць, проспектів, площ та інших топонімів в Україні.

 5) Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова - носить ім'я видатного земляка з 1999 року 

Один з фактів світової популярності і визнання - твіт сучасного лідера космічних досліджень Ілона Маска, який назвав Корольова "одним з найкращих" серед дослідників Космосу:

Сергій Корольов — легендарний ракетобудівник з Житомира.  Герої України. 

Сорока М. Український старт основоположника практичної космонавтики. Сергій Корольов  Укрінформ.  

13 фактів про Сергія Корольова, яких ви могли не знати ---->  The Universe Magazine. 

Дописувачі Вікіпедії,  "Корольов Сергій Павлович"  Українська Вікіпедія